Коли "ухилянтів" можуть залишити без майна: Мін'юст роз'яснив нюанси процедури арешту

Порушників мобілізаційного законодавства можуть позбавити коштів та житла, якщо вони не сплатять штрафи. Про це повідомило «Суспільне» з посиланням на Міністерства юстиції України.

За даними видання, на Полтавщині станом на 1 травня ТЦК та СП склали півтори тисячі постанов на блокування рахунків жителів області через порушення мобілізаційних правил.

У відомстві пояснили, що якщо блокування відбувається у межах виконавчого провадження після винесення постанови про адмінправопорушення – якщо штраф не було сплачено у встановлений термін.

За ст. 307 КУпАП, штраф необхідно сплатити протягом 15 днів із моменту вручення постанови.

У разі несплати постанова передається до виконавчої служби, яка блокує рахунки правопорушника: стягує подвійну суму штрафу; додатково нараховує витрати на облік правопорушень, визначені КМУ.

Стягнення проводиться у першу чергу в гривні та іноземній валютах, у тому числі кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі їх відсутності, стягнення проводять на інше майно, крім такого на яке не можна накласти арешт.

Сума арешту визначається за виконавчим документом, з урахуванням виконавчого збору, витрат провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

На яке майно "ухилянта" можуть накласти арешт

Арешту може підлягати будь-яке майно, яке належить людині на праві приватної власності. Зокрема, автомобіль, житло або земельну ділянку, рахунки в банку,  а також побутові речі.

"Як це трапляється з іншими боржниками, зазвичай спочатку обмежують у праві користування транспортним засобом або блокують рахунки. В загальному порядку накладати арешт можна на будь-яке рухоме, так і нерухоме майно, а також грошові кошти", - пояснив раніше Delo.ua адвокат Станіслав Стадницький.  

За його словами, якщо квартира записана на дружину чи інших родичів, арешт накладається лише на частку, яка належить боржнику. 

У разі якщо сума не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, стягнення на єдине житло та земельну ділянку не здійснюється. 

Також в Мін'юсті додали, що арештоване майно можуть вилучати для потреб Збройних сил. Це стосується як автомобілів, так і житла. Відповідно до положень п.14, конфісковане майно, у тому числі транспортні засоби можуть бути безоплатно передані, зокрема, військовим формуванням, якщо вони не реалізовані в установленому законом порядку. 

Таке рішення може ухвалити місцева військова адміністрація. Це передбачено законом "Про правовий режим воєнного стану" щодо вилучення майна державного, комунального, приватних підприємств, організацій, а також громадян України для потреб ЗСУ.

Яке майно не підлягає арешту

Водночас згідно з постановою Кабміну від 11.07.2002 №985, арешт не накладається на майно:

• предмети задоволення щоденних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни);
• речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі);
• лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення;
• меблі (по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл та одна шафа на сім’ю);
• один холодильник на сім’ю, один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон – на кожну особу;
• запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання – з розрахунку на три місяці, або гроші, необхідні для їхнього придбання;
• майно та книжки, необхідні для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, професійних занять, якщо воно є єдиним джерелом доходу;
• паливо, необхідне для приготування їжі та опалення житлового приміщення;
• допоміжні засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю;
• призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки.

Delo.ua писало раніше про те, що держава обмежуватиме адмінпослуги для ухилянтів від мобілізації.